Як
визначити філологічне здібну дитину та
працювати з нею
Одним із здобутків нашого часу е певне намагання суспільства допомогти
реалізуватись Індивідуальності. Врешті-решт більшістю психологів і педагогів
визнано, що кожна людина (навіть якщо вона ще дитина) неповторна. Тому повністю
поділяю думку колишнього хокейного воротаря В.Третяка: "Нікого замінити
неможливо!"
Дослідження учених сьогодні однозначні у висновках, що кожна дитина
має певні природні задатки (тобто успадковані вроджені нахили до якоїсь діяльності),
якщо їх вчасно побачити і зрозуміти, то можна сформувати обдарованість.
Чимало вчителів, аби виявити рівень здібностей своїх вихованців, вдаються
до тестових перевірок. Однак встановлено, що результати тестів щонайбільше на
80% близькі до істини. Цікавими й широко використовуваними в Україні є тести Г.
Айзенка, Д. Векслера, Л. Занкова, І. Іразека, Н.Левітова, С. Максименка, А.
Нечаєва та інших. Деякими з вищезазначених тестів користувалася і я. Проте
останнім часом усвідомила й наочно побачила, що тести для виявлення філологічно
здібних дітей не потрібні. Тепер я визначаю таких дітей, безпосередньо
спостерігаючи за всіма учнями на уроках і гурткових чи факультативних заняттях.
Такі параметри (спостереження) визначення обдарованості були розроблені
наприкінці XIX ст. російським педагогом Г.
Рукавішніковим. Провідним завданням учителя він вважає здатність помітити
вподобання, прагнення, схильності дітей.
